2026-11-09
У межах проєкту «Smart-лекції» на факультеті ЕлІТ кафедрою електроніки і комп’ютерної техніки було проведено лекцію «Світи поза Сонячною системою: як ми шукаємо та досліджуємо екзопланети, чи знайдемо на них життя»?» для учнів 10-11 класів «Недригайлівського ліцея Недригайлівської селищної ради Сумської області». Були присутні більше ніж 20 школярів.
Лекцію провів доктор фізико-математичних наук, завідувач кафедри електроніки і комп’ютерної техніки Опанасюк Анатолій Сергійович.
Під час лекції учні дізналися, що таке екзопланети, яким чином їх шукають і скільки знайшли. Був розглянутий основний інструментарій для пошуку екзопланет: наземні та космічні телескопи. Лектор надав інформацію про класифікацію екзопланет, розглянув найбільш екзотичні з них, такі що обертаються навколо двох і навіть трьох зірок, планети на який випадають дощі з металів або навіть з рубінів і сапфірів, а надра можуть складатися з графіту та алмазів.
Окрему увагу було приділено планетам подібним до Землі. Для цього лектор розказав про індекс подібності до Землі — параметр, що показує, наскільки близько екзопланета відповідає Землі та ввів поняття зони життя. Зона життя (або «зона Золотоволоски») – це область космосу навколо зірки, в якій температура на поверхні екзопланети дозволяє воді існувати в рідкому вигляді. На цей час вчені знайшли 45 кам’янистих планет, які розташовані в “зоні життя” де умови можуть дозволити появу живих організмів. Найближчими до нашої сонячної системи виявилися такі планети у «зоні Золотоволоски», як Проксіма Центавра b – екзопланета в системі червоного карлика Проксіма Центавра (відстань приблизно 4,25 світлових років від Землі) та Вольф 1061 c – друга за віддаленістю планета у системі червоного карлика Вольф 1061 (відстань 13,8-14,1 світлових років від Землі).
Згідно з сучасними уявленнями, для виникнення життя необхідні три ключові фактори: джерело енергії, доступ до поживних речовин та наявність рідкої води. Але води у всесвіті багато, а джерелом енергії та поживних речовин може виступати не тільки енергія сонця, але і інші види енергії, наприклад, енергія гідротермальних джерел на дні океану і навіть енергія жорсткого випромінювання. Згідно з сучасними уявленнями вчених, останній загальний предок усіх живих організмів LUCA (Last Universal Common Ancestor), який існував приблизно 4,28 млрд років тому на Землі, міг бути мешканцем саме гідротермальних джерел (так званих «Чорних димарів»). Однак, навіть у сонячній системі є велика кількість супутників Юпітера (Євро́па, Ганімед), Сатурна (Енцелад, Мімас, Діона, Титан) та Урана (Оберон, Умбріель) де скоріш за все існують підльодні океани з геотермальними джерелами на їх дні. Навіть під замороженою поверхнею карликової планети Плутон може бути океан, який вміщає стільки ж води, скільки й усі моря та океани Землі. Саме тому людство може знайти життя навіть там де не очікує, в нашій власній сонячній системі. Відповідь на багато питань дасть флагманська космічна місія NASA Europa Clipper, спрямована на дослідження підповерхневого океану Європи, яка успішно стартувала 14 жовтня 2024 р. Вихід на орбіту газового гіганта очікується у квітні 2030 р., після чого почнеться безпосереднє вивчення супутника – Європи.
Станом на середину жовтня 2026 р. достовірно підтверджено існування 8 376 екзопланет у 5 684 планетних системах, з яких у 1 151 є більше однієї планети. понад 11 554 кандидатів, очікують підтвердження, оскільки для отримання ними статусу планет потрібна їх повторна реєстрація за допомогою наземних телескопів. За оцінками вчених кількість можливо заселених екзопланет у нашій галактиці становить близько 300 млн. Всього у відомому всесвіті з 2 триліонами відомих галактик (а це невелика частина всього Всесвіту) може існувати 1023 екзопланет!!!!! Чи знайдемо ми життя на такому величезному масиві екзопланет – питання риторичне.
Лекція викликала інтерес у всіх присутніх.
Окремо висловлюємо щиру подяку за сприяння в організації зустрічі та надану можливість провести лекцію для учнів Павлу Конотопу.